|
['treɪnɪŋ] n  | |
|
| gen. |
вихова́ння n (підготовка); навча́ння n; підготовка f (навчання); тренува́ння n; заняття n (з фізичної підготовки); дресирування n; натренованість f; підготовленість f; спортивна форма; ви́учка f; виховування n (підготовка); ви́шкіл m; загарто́вування n; загартува́ння n; натаскування n; привчання n (тренування); підготовляння n; тре́нінг m; шко́ла f |
| avia. |
інструкта́ж m |
| bot. |
формува́ння n (плодових дерев) |
| dipl. |
підготовка f |
| econ. |
стажува́ння n |
| ed. |
навчально-робочий m (Training projects are designed to teach specific skills or provide practical experience bojana) |
| EU. |
професійна освіта |
| HR |
кваліфіка́ція f |
| law |
підготовка до (чого-небудь); виправне перевиховання |
| mil. |
вихова́ння n; навчальна підготовка; наве́дення n (антени); бойова підготовка; горизонтальне наведення; наведення гармати; націлювання n |
| mil., logist. |
підготовка f (навчання, інструктування,тренування) |
| O&G |
підви́щення кваліфіка́ції |
| scient. |
трена́ж m |
| trav. |
навча́ння n (There is a ten-week training period for new staff.) |
|
|
| mil. |
збір m |
|
|
| environ. |
професійне навчання (Процес навчання однієї особи, групи осіб до встановленого кваліфікаційного стандарту шляхом практичних і навчальних занять) |
|
|
| gen. |
принаджувати; зама́нювати; вихо́вувати (підготовляти); учити; привча́ти (тренувати); навча́ти (чогось); готува́ти (навчати); тренува́ти (for); тренува́тися; дресирувати; об'їжджа́ти; формува́ти (дерева); спрямо́вувати (ріст рослин); виїздити |
| amer., inf. |
води́тися (з кимсь); зв'язатися (з кимсь) |
| avia. |
тренува́ти |
| busin. |
готува́ти (фахівця, a specialist) |
| econ. |
навча́ти; навча́тися; готува́ти; готува́тися |
| el. |
інструктува́ти |
| fin. |
навча́ти (specialists); готува́ти (specialists, фахівців) |
| inf. |
їхати поїздом |
| IT |
вихо́вувати; привча́ти; привчити |
| law |
готува́ти до (чого-небудь) |
| mil. |
наводити за азимутом; дресирувати (об'їжджати); привчати до хороших звичок (до дисципліни); наводити зброю на ціль; наводити гармату на ціль; їхати поїздом (потягом,залізницею); їхати потягом; націлювати (зброю); направляти (антену) |
| scient. |
навчи́ти; проінструктува́ти; натренува́ти |
|
|
| gen. |
навча́льний (тренувальний); тренувальний; учбовий |
| econ. |
підгото́вчий |
| mil. |
навча́льний |
| scient. |
трена́жний |
|
| English thesaurus |
|
|
| abbr., mil. |
tng (Киселев) |
| mil., abbr. |
tra; trg; trng |
| mil., logist. |
Educational process by which a group of personnel is given the operational capability of the considered structure unit, force, joint group, staff.. (FRA); Military training consists in morally, physically and technically preparing a cadre or rank and file to hold a job, combat position or role, while constantly ensuring his or her adaptation to a specific environment and to its demands. Understood in this meaning, training covers three areas: 1. moral training, which pertains to education; 2. technical training, which also pertains education; 3. operational training, which pertains to field training. (FRA) |
|
|
| abbr. |
Tiny Recruits Ambushed In Nefarious Invasion Need Guts |
