 |
noun | verb | adjective | to phrases
| |||
| підпорядкува́ти | |||
| підле́глий залежний; підпорядкований (комусь, to) | |||
| |||
| підпорядко́вувати; ставити в залежність (від чогось) | |||
| підпорядко́вувати (to, чомусь) | |||
| підкоряти; ставити в залежність; уважати другорядним | |||
| |||
| підле́глий (khrystyna_poleva); зале́жний; підпорядко́ваний; другоря́дний; ни́жчий; розташо́ваний ни́жче; нижчестоящий; підле́глий (як ім.) | |||
| підле́глий (особа, що займає більш низьку позицію в організаційній ієрархії й перебуває в підпорядкуванні й під контролем особи, що займає більш високу позицію); допоміжни́й | |||
| підрядний | |||
| делегований (про законодавство); несамостійний; ни́жчий (за статусом тощо); підзаконний (про нормативний акт) | |||
| підле́глий (to) | |||
| підпорядко́ваний (to - чомусь); про спектральну серію бічни́й | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| subor (Киселев) | |||
|
Subordinate : 88 phrases in 18 subjects |