 |
noun | verb | adjective | to phrases
| |||
| підпорядкувати | |||
| підле́глий залежний; підпорядкований (комусь, to) | |||
| |||
| підпорядковувати; ставити в залежність (від чогось) | |||
| підпорядковувати (to, чомусь) | |||
| підкоряти; ставити в залежність; уважати другорядним | |||
| |||
| підле́глий (khrystyna_poleva); зале́жний; підпорядкований; другорядний; нижчий; розташований нижче; нижчестоящий; підле́глий (як ім.) | |||
| підле́глий (особа, що займає більш низьку позицію в організаційній ієрархії й перебуває в підпорядкуванні й під контролем особи, що займає більш високу позицію); допоміжни́й | |||
| підрядний | |||
| делегований (про законодавство); несамостійний; нижчий (за статусом тощо); підзаконний (про нормативний акт) | |||
| підле́глий (to) | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| subor (Киселев) | |||
|
Subordinate : 86 phrases in 17 subjects |