['ɔ:də] n This HTML5 player is not supported by your browser
law
ро́зділ m (правил судочинства Верховного суду Англії; правил судочинства Верховного Суду Англії)
gen.
поря́док m (спосіб) ; послідо́вність f ; розташува́ння n (слів) ; розмі́щення n (в певному порядку) ; спо́кій m ; заве́дений поря́док ; спра́вність f ; добрий стан ; лад f (порядок) ; добрий фізичний стан ; регла́мент m ; порядок ведення (зборів тощо) ; суспільний лад ; устрій m ; нака́з m ; інстру́кція f ; пере́пустка f ; ве́ксель m ; замо́влення n ; соціальна група ; орден m (нагорода) ; відзнака f ; рицарський орден ; релігійний орден ; товари́ство n (приватних осіб) ; організа́ція f (приватних осіб) ; рід m ; сорт m ; власти́вість f ; вимо́га f (документ) ; дору́чення n (наказ, розпорядження) ; заявка f (вимога, замовлення) ; наряд m (розпорядження, наказ) ; пере́каз m (грошовий) ; повеління n ; путівка f ; розпорядження n (наказ) ; сан m ; указівка f ; церемоніал m
amer.
по́рція f (в ресторані) ; замо́влення n (в ресторані) ; стиль m ; тенде́нція f
archit.
о́рдер m
archive.
замо́влення n (документів)
avia.
упоря́дков́аність f
cleric.
група духовних осіб
comp.
спосіб упорядкування ; сту́пінь m
dipl.
орден m ; порядок ведення (засідання тощо)
econ.
витребування n ; дору́чення n ; розпорядок m ; замовлення-наряд m
fin.
платіжна вимо́га ; порядок ведення
hist.
орден m (організація)
IT
впорядкованість f ; поря́док m ; порядок дій ; розря́д m (числа)
law
вимо́га f ; вказівка f ; заявка f (заказ, for) ; при́пис m ; черго́вість f ; лад f ; поря́док m ; постано́ва f ; регла́мент m (правила процедури, of business; звід правил) ; ро́зклад m ; судова постано́ва ; судовий наказ ; указ m ; ухва́ла f ; орден m (рицарський, релігійний)
math.
сте́пінь m ; кра́тність f ; директи́ва f ; інде́кс m (моди) ; манда́т m ; вбрання n ; розря́д m ; розташува́ння n ; розмі́щення n
mil.
стрій m ; бойовий порядок ; ранг m ; звання n ; заявка f ; поря́док m (у т. ч. ведення зборів тощо) ; ро́зділ m ; шикува́ння n
poetic
веління n
relig.
чин f (ангельський) ; прошарок суспільства ; орден m (католицьке чернече об'єднання, братство)
soil., amer.
поря́док m (класифікація ґрунтів)
tech.
рознарядка f
trav.
замо́влення n (страв, на послуги) ; вимо́га f (службових осіб КПП • When our order finally arrived, we were very hungry indeed. • Passengers by an order of checkpoint officers afford compartments, cabins, vehicles to be inspected. )
zool., bot.
підкла́с m
gen.
упоря́дков́аність f
gen.
нака́зувати ; розпоряджа́тися ; посила́ти ; відсила́ти ; признача́ти ; припи́сувати (ліки) ; замовля́ти ; упорядко́вувати ; розташо́вувати (в певному порядку) ; розклада́ти (в певному порядку) ; висвячувати в духовний сан ; визнача́ти ; да́ти лад ; веліти ; випи́сувати (замовляти) ; замо́вити ; запропонува́ти (поставити вимогу) ; затребувати ; звеліти ; наказа́ти ; наряджа́ти (відряджати) ; повеліти ; пропи́сувати ; розпорядитися ; скомандувати ; привети до ладу ; зробити лад
biotaxy.
ряд (Yuriy Sokha )
comp., MS
замо́влення (A confirmed request for delivery of goods and services based on specified terms. An order is a quote that has been accepted by a customer)
dipl.
давати вказівки ; розпоряджатись
econ.
направляти
environ.
нака́з (1. Наказ суду. У цьому сенсі використовують нарівні з рішенням. 2. Документ, скріплений печаткою суду, у якому міститься виклад рішення у справі; 1. A direction or command of a court. In this sense it is often used synonymously with judgment. 2. The document bearing the seal of the court recording its judgment in a case)
law
розпорядження (Вещий ) ; віддавати наказ ; кома́нда ; ви́писати (замовляти товари тощо) ; давати доручення ; дава́ти інструкції ; дати розпорядження ; доручи́ти ; робити замовлення ; скеро́вувати ; віддавати розпорядження ; вимага́ти
math.
кома́ндувати ; пропонува́ти
mil.
припи́сувати ; приводити до ладу́
O&G
приводити до порядку
gen.
до порядку! (на засіданні)
order somebody to do something ['ɔ:də] v
spoken
загадати кому-небудь зробити що-небудь (аматор )
gen.
правила процедури ; до́звіл ; чек ; верства суспільства ; доводити до ладу
cleric.
один з дев'ята чинів ангелів
mil.
чин
English thesaurus
law, abbr.
O.
abbr., law
о́рдер
abbr., met.
ord.
abbr., mil., nautic.
or ; ord ; odr
mil., logist.
Oral or written expression of the commander's decision, giving precise instructions which can be implemented, generally at short notice and within clearly defined conditions. 2. A communication, written, oral, or by signal, which conveys instructions from a superior to a subordinate. (UKR/NATO)
abbr., oil
omnidirectional digital radar