[əb'ʤekʃ(ə)n] n

запере́чення n (незгода); проте́ст m; нелюбов f; неприязнь f; несхва́лення n; недо́лік m; те, що викликає протест; те, що викликає заперечення; перешко́да f; затри́мка f; заборо́на f

environ.

запере́чення n (Дія сторони, не згодної з певним питанням або процедурою судового засідання, аргумент або довід, висунуті нею на підтримку своєї думки, що питання або процедура, з якими вона не згодна, є неправильними або незаконними)

h.rghts.act.

відвід m (to)

IT

зава́да f; запере́чення n; перепо́на f

law

відвід m; дефе́кт m; відве́дення n (to); запере́чення n (to)

English thesaurus

objection [əb'ʤekʃ(ə)n] abbr.