DictionaryForumContacts

   English +
Google | Forvo | +

noun | verb | adjective | to phrases

certified

['sɜ:tɪfaɪd] n
law який має відповідну кваліфікацію; який має відповідні права
O&G підтверджений сертифікатами
certify ['sɜ:tɪfaɪ] v
gen. засвідчувати; посвідчувати (офіційно); підтве́рджувати; запевняти (когось); переко́нувати (когось); ручатися (за вірність повідомлення); видавати довідку (про захворювання); атестува́ти; завірити; констатувати; посвідчити; ручитися
busin. затве́рджувати (продаж тощо); дозволяти (продаж тощо)
dipl. ручатися (за когось certify to); запевняти
econ. видавати посвідчення; завіряти; засвідчити
HR дозволяти
IT посвідчувати; сертифікувати
lab.law. атесто́вувати
law затве́рджувати; поруча́тися (за щось); поручитися; свідчити; видава́ти атеста́т; видавати диплом; видава́ти свідоцтво; гарантува́ти; ручатися
mil. проводити атестацію
tech. завіряти (документ)
certified ['sɜ:tɪfaɪd] adj.
gen. завірений; засвідчений; перевірений; гаранто́ваний; схвалений; дипломований; офіційно призначений; посвідчений
h.rghts.act. оформлений
IT офіційно схвалений
law атестований; дозволений; кондиційний; сертифікований; письмово засвідчений; офіційно засвідчений; офіційно або письмово засвідчений; визнаний недієздатним; визнаний неправоздатним
 English thesaurus
certify ['sɜ:tɪfaɪ] abbr.
abbr. cert
certified ['sɜ:tɪfaɪd] abbr.
abbr. cert
abbr., law  
law in possession of an official certificate which identifies that its holder is qualified or professional; officially or legally verified as authentic or accurate; Saying that something is true or an exact reproduction
Certified System
: 1 phrase in 1 subject
Economics1