|
|
| gen. |
порядок m (спосіб); послідовність f; розташування n (слів); розміщення n (в певному порядку); спокій m; заведений порядок; справність f; добрий стан; лад f (порядок); добрий фізичний стан; регламент m; порядок ведення (зборів тощо); суспільний лад; устрій m; наказ m; інструкція f; перепустка f; вексель m; замовлення n; соціальна група; орден m (нагорода); відзнака f; рицарський орден; релігійний орден; товариство n (приватних осіб); організація f (приватних осіб); рід m; сорт m; властивість f; вимога f (документ); доручення n (наказ, розпорядження); заявка f (вимога, замовлення); наряд m (розпорядження, наказ); переказ m (грошовий); повеління n; путівка f; розпорядження n (наказ); сан m; указівка f; церемоніал m |
| amer. |
порція f (в ресторані); замовлення n (в ресторані); стиль m; тенденція f |
| archit. |
ордер m |
| archive. |
замовлення n (документів) |
| avia. |
упорядкованість f |
| cleric. |
група духовних осіб |
| comp. |
спосіб упорядкування; ступінь m |
| dipl. |
орден m; порядок ведення (засідання тощо) |
| econ. |
витребування n; доручення n; розпорядок m; замовлення-наряд n |
| fin. |
платіжна вимога; порядок ведення |
| hist. |
орден m (організація) |
| IT |
впорядкованість f; порядок m; порядок дій; розряд m (числа) |
| law |
вимога f; вказівка f; заявка f (заказ, for); припис m; розділ m (правил судочинства Верховного суду Англії); черговість f; лад f; порядок m; постанова f; регламент m (правила процедури, of business); розклад m; судова постанова; судовий наказ; указ m; ухвала f |
| math. |
степінь m |
| mil. |
стрій m; бойовий порядок; ранг m; звання n; заявка f; порядок m (у т. ч. ведення зборів тощо); розділ m; шикування n |
| poetic |
веління n |
| tech. |
рознарядка f |
| zool., bot. |
підклас m |
|
|
| gen. |
упорядкованість f |
|
|
| gen. |
наказувати; розпоряджатися; посилати; відсилати; призначати; приписувати (ліки); замовляти; упорядковувати; розташовувати (в певному порядку); розкладати (в певному порядку); висвячувати в духовний сан; визначати; дати лад; веліти; виписувати (замовляти); замовити; запропонувати (поставити вимогу); затребувати; звеліти; наказати; наряджати (відряджати); повеліти; прописувати; розпорядитися; скомандувати; привети до ладу |
| biotaxy. |
ряд (Yuriy Sokha) |
| comp., MS |
замовлення (A confirmed request for delivery of goods and services based on specified terms. An order is a quote that has been accepted by a customer) |
| dipl. |
давати вказівки; розпоряджатись |
| econ. |
направляти |
| environ. |
наказ (1. Наказ суду. У цьому сенсі використовують нарівні з рішенням. 2. Документ, скріплений печаткою суду, у якому міститься виклад рішення у справі; 1. A direction or command of a court. In this sense it is often used synonymously with judgment. 2. The document bearing the seal of the court recording its judgment in a case) |
| law |
розпорядження (Вещий); віддавати наказ; команда; виписати (замовляти товари тощо); давати доручення; давати інструкції; дати розпорядження; доручити; робити замовлення; скеровувати |
| mil. |
приписувати; приводити до ладу |
| O&G |
приводити до порядку |
|
|
| gen. |
до порядку! (на засіданні) |
|
|
order somebody to do something ['ɔ:də] v | |
|
| spoken |
загадати кому-небудь зробити що-небудь (аматор) |
|
|
| gen. |
правила процедури; дозвіл; чек; верства суспільства; доводити до ладу |
| cleric. |
один з дев'ята чинів ангелів |
| mil. |
чин |
|
| English thesaurus |
|
|
| abbr., met. |
ord. |
| abbr., mil., nautic. |
or; ord; odr |
| mil., logist. |
Oral or written expression of the commander's decision, giving precise instructions which can be implemented, generally at short notice and within clearly defined conditions. 2. A communication, written, oral, or by signal, which conveys instructions from a superior to a subordinate. (UKR/NATO) |
|
|
| law, abbr. |
O. |
|
|
| abbr., oil |
omnidirectional digital radar |
