|
|
| gen. |
намір m; мета f; значення n; зміст m; смисл m; сповнений рішучості; який наполегливо прагне (чогось) |
| econ. |
припущення n |
| law |
замір m; повний рішучості; умисел m; вина у формі наміру; задум f (намір); мета f (намір); навмисна вина; навмисність f; ціль f (намір) |
| mil. |
замисел m; ціль f |
|
|
criminal, guilty intent [ɪn'tent] n | |
|
| law |
умисел m |
|
|
| law |
виношувати намір |
|
|
| gen. |
зосереджений; пильний; заглиблений (у щось); поринулий (у щось); захоплений (чимсь); зайнятий (чимсь); уважний |
|
| English thesaurus |
|
|
| law |
state of mind when deliberately committing or planning to commit an illegal act; The purpose to use a particular means to bring about a certain result |
