|
|
| gen. |
судочинство n; здійснення правосуддя; юрисдикція f; підсудність f; підвідомчість f; сфера повноважень; підвідомча галузь; підвідомча сфера; компетентність f |
| amer. |
судова влада |
| bus.styl. |
підлегла область територія |
| econ. |
компетенція f; правило про підсудність; відправлення правосуддя; судовий орган; правоохоронний орган |
| environ. |
юрисдикція f |
| law |
підслідність f; судова практика; відання n; факультативна юрисдикція |
|
|
| law |
підсудність f |
|
| English thesaurus |
|
|
| abbr. |
juris |
| law |
legal authority of a court to hear and decide a case, range of authority in administering justice; The legal authority of a court to hear and decide a case; The geographic area over which the court has authority to decide cases; the territory, subject matter, or persons over which lawful authority may be exercised by a court |
| law, abbr. |
jurisd. |
