 |
Substantiv | Verb | Adjektiv
| |||
| затверднути | |||
| |||
| робити твердим; викликати затвердіння; твердіти; тве́рднути; тужа́віти; ставати міцним (про звичай тощо); ставати непорушним (про звичай тощо); робити че́рствим; робити бездушним; робити нечулим; ставати че́рствим; ставати бездушним; ставати нечулим; затвердіти | |||
| робитися твердим | |||
| |||
| затверділий; черствий; нечутли́вий; бездушний; нечулий; упе́ртий | |||
