Wörterbücher
Forum
Kontakte

   Englisch +
Google | Forvo | +
Substantiv | Verb | zu Phrasen

decree

[dɪ'kri:] Sub.
Allg. декре́т m; указ m; нака́з m; закон m; постановити; постановляти (видавати розпорядження); розпорядження n (постанова); універсал m (закон); ухвалити; ухвалювати (видавати рішення, ухвалу)
Gesch. едикт m
Kirchw. постанова церковної ради; веління n
Recht. постано́ва f (наказ, розпорядження); ухва́ла f; нака́з m (постанова, указ тж; суду); постановити (видавати постанову); рішення суду про розірвання шлюбу; указ m (постанова); ухвалити (видавати ухвалу); судове́ рішення; судова постано́ва; судова ухвала
Rel. приречення n; во́ля f (Божа)
Wirtsch. постано́ва f; розпорядження n
decree [dɪ'kri:] V.
Allg. видавати декрет; видавати указ; видавати наказ; декретувати; нака́зувати; давати розпорядження; визнача́ти; вирішувати; припи́сувати; пропонува́ти
Dipl. постановляти (щось)
MR.Akt. постанова суду
Recht. ухвалювати судове рішення; ухвалювати судову постанову; приймати ухвалу; виносити судову постанову; постановляти; ухвалювати; видати декрет; виносити судове рішення; виносити судове постанову; виносити судове ухвалу; виносити судове розпорядження; видавати розпорядження; виносити судову ухвалу
Wirtsch. віддавати розпорядження
 Englisch Thesaurus
decree [dɪ'kri:] Sub.
Recht. an official order, judgment; A court decision. It can be "interlocutory," which means it is not a final decision, or 2 "final," which means all issues of the case are settled
decrees
: 117 Phrasen in 7 Thematiken
Allgemeine Lexik10
Arbeitsrecht1
Diplomatie5
Geschäftsvokabular1
Internationale Beziehungen1
Recht87
Wirtschaft12