 |
Substantiv | Verb | zu Phrasen
| |||
| до́звіл m; уповноваження n | |||
| |||
| дозволяти; санкціонувати; уповноважувати; виправдувати; пояснювати | |||
| надавати права (на доступ) | |||
| авторизувати (To grant a person, computer process, or device access to certain information, services or functionality) | |||
| доруча́ти; давати право; схва́лювати; узако́нювати; визнава́ти законним (чинним); виправдо́вувати | |||
| затве́рджувати (санкціонувати); надавати право; надавати повноваження | |||
| легалізувати; управомочувати; давати дозвіл; надати право; узаконити; визнава́ти законним; визнавати чинним; управоможнювати | |||
| авторизувати | |||
| |||
| давати повноваження (to + inf); надавати повноваження (to + inf); надавати комусь право (to + inj); наділяти когось правом (to + inj); наділити когось правом (to + inf); наділяти когось повноваженнями (to + inf) | |||
|
authorizing : 21 Phrasen in 6 Thematiken |
| Allgemeine Lexik | 1 |
| Diplomatie | 5 |
| Geschäftssprache | 1 |
| Militär | 2 |
| Recht | 9 |
| Wirtschaft | 3 |