 |
Substantiv | Verb | zu Phrasen
| |||
| до́звіл m; уповнова́ження n | |||
| |||
| дозволя́ти; санкціонувати; уповнова́жувати; виправдувати; поя́снювати | |||
| надавати права (на доступ) | |||
| авторизувати (To grant a person, computer process, or device access to certain information, services or functionality) | |||
| доруча́ти; давати право; схва́лювати; узако́нювати; визнава́ти законним (чинним); виправдо́вувати | |||
| затве́рджувати (санкціонувати); надавати право; надавати повноваження | |||
| легалізува́ти; управомочувати; дава́ти до́звіл; надати право; узако́нити; визнава́ти законним; визнавати чинним; управоможнювати | |||
| авторизувати | |||
| санкціюва́ти | |||
| |||
| давати повноваження (to + inf); надавати повноваження (to + inf); надавати комусь право (to + inj); наділяти когось правом (to + inj); наділити когось правом (to + inf); наділяти когось повноваженнями (to + inf) | |||
|
authorizing : 22 Phrasen in 7 Thematiken |
| Allgemeine Lexik | 1 |
| Diplomatie | 5 |
| Geschäftssprache | 1 |
| Geschäftsvokabular | 1 |
| Militär | 2 |
| Recht | 9 |
| Wirtschaft | 3 |