|
[ə'tæk] Sub.  | |
|
| Allg. |
на́пад m; на́ступ m (тактичний); наступальний бій; ата́ка f; нападки; ворожа критика; приступ m; випад m (недоброзичливий виступ); вихватка f (ворожа, on, upon); накидатися (нападати); накинутися; наступати; наступити; на́тиск m; припадок m (про хворобу тж.) |
| Chem. |
впли́в m (руйнуючий); роз'їдання n |
| Dipl. |
недоброзичлива критика |
| Inf.Sich. |
вто́ргнення n; спроба порушення криптосистеми; криптоаналіз m |
| IT |
метод розв'язування; приступання n; підхід m; спроба порушити захист |
| Med. |
криз f |
| Mil. |
уда́р m; на́ступ m; корозія f; напад хвороби; припадок m; штурмовий; ударний; руйнува́ння n; травлення металу |
| Recht. |
запере́чування n; опорочення n; оска́рження n; оспорювання n; посягання n (зазіхання на, on /upon); зазіха́ння n (спроба захопити, привласнити чуже, on/upon); напа́сти; оспорити; га́ньблення n; порочення n |
| Wirtsch. |
настання n |
| Öl&Gas |
іржавіння n |
|
|
| Allg. |
напада́ти; учиняти напад; атакува́ти; критикува́ти; піддавати критиці; енергійно братися (за щось); заходитися; уража́ти (про хворобу); руйнува́ти; завдава́ти шко́ди (посівам) |
| Chem. |
вступати в реа́кцію; вплива́ти; виїдати; кородіювати; підхо́дити (приступати до вирішення питання) |
| IT |
почина́ти (розв'язувати задачу); приступати; приступити; старатися порушити захист |
| Luftf. |
штурмува́ти; роз'їда́ти |
| Mil. |
уража́ти; переходити у наступ; завдавати удару |
| Mil., umg. |
відпрацювати (about artillery, aviation, по будь-кому, чому - про артилерію, авіацію) |
| Recht. |
запере́чувати; оска́ржувати; оспорювати; порочити; посягати; вчиняти на́пад |
| Tech. |
роз'їда́ти (метали) |
| Wirtsch. |
вра́жати |
| Öl&Gas |
кородувати; діяти |
|
|
| Mil. |
наступальний |
|
| Englisch Thesaurus |
|
|
| IT |
An actual occurrence of an adverse event |
| Mil., Abkürz. |
atak; atck; atk; attk |
| Mil., Logist. |
Main act of the offensive maneuver aiming, by the combination of fire and movement, either at destroying a designated enemy, or at chasing him away from the areas which he occupies, by imposing on him as many losses as possible. 2. The principal form of military or combat operation, employed to destroy the enemy and seize key areas, battle lines or installations. It involves using all available firepower to defeat enemy forces, decisive assaults, a high rate of advance into the depth of the enemy's disposition, killing his troops or taking them prisoner, and seizing weapons, equipment and key enemy installations and territory. The scale of an offensive may be strategic, operational or tactical and it may take the form of large-scale battles, operations, battles and other types of combat. (UKR/NATO) |
